Безбар’єрність — це не лише будівельні норми. Людина може безперешкодно потрапити до будівлі, але не отримати інформацію у доступному форматі, зіткнутися з дискримінацією під час працевлаштування або не мати можливості навчатися в зручному режимі. Саме тому політика безбар’єрності розглядає середовище, послуги й суспільні відносини як єдину систему.
Шість напрямів безбар’єрності
Фізична. Доступність будівель, територій, громадського простору, транспорту, шляхів руху й евакуації.
Інформаційна. Зрозумілі повідомлення, інформація різними каналами, доступні формати документів, субтитри, альтернативний текст і коректна навігація.
Цифрова. Можливість користуватися сайтами й сервісами з допоміжними технологіями, клавіатурою, мобільними пристроями та за різної якості зв’язку.
Освітня. Рівний доступ до навчання протягом життя, пристосовані методики та оцінювання, підтримка студентів і слухачів.
Економічна. Доступ до професійного розвитку, працевлаштування, підприємництва та справедливої участі в економіці.
Суспільна й громадянська. Участь у житті громади, прийнятті рішень, культурних і спортивних подіях без упереджень та ізоляції.
Як ухвалювати правильні рішення
Починати варто не з купівлі обладнання, а з питання: яке завдання людина не може виконати і чому? Після цього потрібні аналіз маршруту користувача, перевірка нормативних вимог, консультація з людьми з різним досвідом, проєктне рішення та перевірка в реальних умовах.
Університетська експертиза особливо важлива для громад, де рішення про реконструкцію навчального закладу, ЦНАПу або громадського простору впливають на життя багатьох людей протягом десятиліть.
Безбар’єрність і ветерани
Ветерани й ветеранки повертаються до цивільного життя з різними професійними планами та індивідуальними потребами. Серед них — люди з ампутаціями, порушеннями зору чи слуху, наслідками травм, досвідом тривалого лікування, а також люди без інвалідності. Жодна універсальна «ветеранська потреба» не існує; необхідно створювати маршрути вибору, а не нав’язувати єдину модель підтримки.
Нормативна основа
В Україні діє Національна стратегія із створення безбар’єрного простору до 2030 року (розпорядження Кабінету Міністрів України № 366-р від 14 квітня 2021 року з чинними змінами). Для фізичної доступності застосовуються актуальні державні будівельні норми, а для цифрової — міжнародні рекомендації WCAG. Норми й редакції необхідно перевіряти безпосередньо на дату проєктування або оцінювання.